понеділок, 29 грудня 2014 р.



ХІМІЧНІ ЗАГАДКИ

      Я до всього справу маю:
        Ґрунт у полі удобряю,
Урожай оберігаю,
Я перу і прибираю,
Я годую й одягаю,
                                     І метал я добуваю,
                                     Я лікую й зберігаю,
                                     Я будую й освітляю,
                                     І у космос я літаю.
                                     А запитання моє —
                                          Відгадайте, хто я є?  



Струму добрий провідник, 
В світі третій мандрівник 
(у відсотковому вираженні 
посідає третє місце на Землі). 
З букви «А» я починаюсь, 
Срібно-білий я й згинаюсь. 
А іще зовусь«крилатим» — 
Спробуй мене відгадати.                

У тридесятому царстві,
У всім відомім государстві були собі сім братів — ?
І вісім сестер — ?

Кожна мала по дві дочки — ?

А п'ять братів— по два синочки —
Якщо ти хімію вивчаєш,
Загадку швидко відгадаєш.  
Хто у реакції байдики б'є, 
А реакцію прискорює?                 
          
Цей елемент дві назви має.
Одна із них планету називає,
За другою ми звемо солі і сполуки,
У нього є проста речовина,
Та краще нам її не брати в руки.
В приміщенні, де проживають люди,
Від неї всім лиш горе буде.
Так легко нам її розлити —
Важче знешкодити й зловити.   

Модель у нього, як у Всесвіту. 
Він має масу, розміри, величину й орбіту. 
Усе в нім в ритмі, в русі, впорядковано, 
Від людського ока все приховано. 
І здивував і вразив весь народ, 
Модель його створивши, Резерфорд. 
Багато можна ще сказати про того, Чия назва...        

Хоча «спиртом» мене називають, 
Людину з того світу часом повертають, 
Коли до носа піднесуть. 
Та не у тім, звичайно, суть. 
Хоч «спирт» я, не згоряю у вогні, 
Бо добувають мене з газу у воді.            

Я— газ, найлегший і безбарвний, 
Неотруйний я і дуже гарний. 
Як сполучуся з киснем я, 
Водичку дам я для життя!          



Хоч «царською» часто я називаюсь, 

Та спільного з царством нічого не маю. 

Металів «царя» я в собі розчиняю 

При цьому сіль, воду й оксид виділяю.
                                      
Скажи мені, друже, 
Коли так бува: 
При таненні льоду 
Не тече вода?           
Молоком мене зовуть, 
А щоб пити — то не п'ють.  
То що ж то за молоко таке?        

На полі вродився, на заводі зварився — 
Нам усім знадобився.           

Горить, палає і втоми не знає.      

Із благородних він металів, 
Про нього деякі деталі: 
На нього дивишся, а себе бачиш, 
Коли смієшся ти чи гірко плачеш, 
Шукаєш в ньому вроди і краси. 
Коли ж у воду трохи додаси — 
Цілющою проста вода стає, 
Людині сили і здоров'я додає.             

У пробірці в класі стрілися «кумасі»:
Не шипіли, не шуміли — побіліли й на дно сіли.
Білизна їх міцна їм нітратна не страшна.  
                                                       
Видозмін аж дві він мас.
Із пробірки воду витісняє.
Цілий клас сполук за ним назвали —
Без нього й нас не будо б з вами.           

Він хитро на сполуки діє:
З лугами — синіє.
З кислотами він червоніє.               

У нього знак як частокіл. 
Він гордо зветься чоловічим іменем                

Не бачить око і язик його не відчуває, 
Проте як кулю він повітряну надуває — 
То мандрівник за нею помандрує, 
Із висоти огляне всю земну планету. 
Він у космос виведе ракету, 
Згорни із посвистом в пробірці... 
Він є у Всесвіті і на далекій зірці.              

Чорний Іван —дерев'яний кафтан. 
Де носом поведе, там мітку прокладе.          

У воді росте, у воді кохається.
В воду попаде — враз води злякається.            

Я — елемент,
Який приніс вам силу й розум, люди. 
Якщо ж змінити в назві «Ф» на «Б» — 
протока з мене буде.          

У вогні не горить і в воді не тоне.     

Що за чиж на темнім полі 
Креслить носом білий слід?     

З ним не прокисне молоко, 
Реакції зовсім не будуть йти 
І довго-довго не прогіркне масло. 
«Не дам! Не допущу!Забороню!» 
Таким у даних речовин є гасло.      

Є явища природні і погодні. 
Є історичні, соціальні, політичні. 
А коли змінить склад речовина, 
Тоді якого явища учасниця вона?        

Бінарні звуться ці Сполуки. 
В них, міцно взявшись за руки, 
Два елементи сполучились. 
Які сполуки утворились?          
Їх смак нам звичний і приємний. 
В них білий колір, зрідка темний. 
В природі завжди їх доволі. 
Ну, як ви думаєте: що це?      

Подвійну назву вони мають, 
Розчинні у воді бувають. 
На шкіру втраплять — смійся й плач. 
Відчуєш зразу ж вплив — ОН. 
Не про молочні ріки й береги, 
Вели ми з вами мову про...        

Він із реакції незмінний сам виходить 
Та швидше з ним реакція проходить.     
Їх смак відразу ж розпізнаєш ти, 
Коли лимон чи яблуко візьмеш до рота. 
Від них всі речі треба берегти — 
Така вже в речовин у цих робота. 
Руйнують, роз'їдають, посуд рвуть... 
Скажи: як речовини ці зовуть?       

Закінчення у назві і властиві, схожі з інеєм 
Цей елемент зоветься...   

Селітра з водою захтіла дружити, 
Питає: «Чому б нам у дружбі не жити?
 Ну справді, водичко, хіба ми не пара?» 
Та раптом селітра в воді і пропала... 
Зарадить біді поможіть, любі друзі! 
Що треба зробити, 
Щоб наша селі гра 
Знов стала жити?         
«Живим сріблом» мене називають, 
Ще у пристрої медичні заливають, 
Та брати в руки категорично забороняють.        

Не їдять мене й не п'ють, 
«Синім каменем» зовуть. 
Полікуєш мною виноград — 
Врожаю гарному ти будеш рад.      

Хоч не можу я горіти, 
Мене треба погасити — 
Буду вам добро робити, 
Хату зможу побілити, 
Змурувати диво-дім — 
Буде добре вам у нім.       

Немає коментарів:

Дописати коментар