З досвіду роботи

 Я - сучасний вчитель і 

я обираю новітні технології - технологію ігрофікації

    Наші учні – високоефективні тінейджери, я ж намагаюся вручити їм компас, який допоміг би їм і їхнім батькам зорієнтуватися в щоденних проблемах, з якими вони зустрічаються при вивченні мого предмета.

  Соціальні мережі – ось, що найбільше приваблює наших дітей у сучасному житті. Вчитель має цікавить виключно тим, що цікавить його вихованців. Отже, на сьогоднішній день, соціальні мережі - найлегший спосіб вийти на контакт з будь-яким учнем. Ось я і створила свій веб - сайт (блог), через який намагаюся постійно бути на зв’язку зі своїми учнями, спілкуватися з їхніми батьками, підтримувати звязок з колегами, шукати однодумців. Саме тому обрала для себе методичну проблему «Мотивація до вивчення хімії, засобами технології ігрофікації для забезпечення якості знань з предмета».   

   Розвиток інтелекту у дитини не обов’язково має бути пов'язаний з зубрінням. Один із  способів, щоб стати розумнішим  - грати в комп’ютерні ігри. Інтерактивні ігри розвивають креативне мислення, вміння вирішувати кілька завдань одночасно, знижують стрес, а набуті під  час гри навички (наприклад, уміння швидко розгадати ребус)можуть стати в нагоді і в реальному житті, тому відкладаються на підсвідомому рівні.

Недавно, випадково, переглядаючи новинки сайту Освіта.uа, мене зацікавила стаття "Новітні тенденції сучасної шкільної педагогіки". З неї я дізналася, що Гаррет Ріттер ‑ керівник відділу мистецтва в англійській школі Уїллоу, який у 2013 році отримав престижну премію Пірсона за видатне використання технологій під час уроків. Він підкреслює, що “Смартфон, який сьогодні є практично в більшості школярів, має неймовірний освітній ресурс. Але школи часто забороняють його використовувати, і в цьому криється абсолютне безумство”.

   Сьогодні в житті молодих людей технології відіграють набагато більш істотну роль, ніж будь-коли раніше, а відтак, дають учителям приголомшливі можливості для пожвавлення заняття, використовуючи час на уроці для більше захоплюючого спілкування з учнями  Учителі готують молодих людей до життя, до роботи та, взагалі, до існування в іншому світі – світі, який усе більше й більше прагне використовувати цифрові технології. Тому так важливо, щоб діти вже сьогодні навчились осмислено використовувати ці техноло

гії.

   Майже усі учні нашої школи мають смартфони, які використовують у своїх власних цілях. Я подумала, чому б їх не використати з метою навчання. Можливо хтось при  згадці віртуальної реальності уявляє собі громіздкий шолом, який треба одягнути на голову і керувати ігровим процесом за допомогою рухів тіла або інших пристроїв введення. Але це далеко не так!  Це дуже зручно, легко і результативно!

Онлайн-навчання.   На своїх уроках, з допомогою гаджетів (смартфонів, планшетів) завантажуємо потрібну інформацію, опрацьовуємо тести, розв’язуємо кросворди та ребуси, проводимо віртуальний експеремент, створюючи, таким чином, дивовижно багатий

 банк даних із різних освітніх напрямів‑від відео уроків до цікавої хімії. А мій веб-сайт – це як  портативна інтерактивна дошка, на якій відображаю основний зміст навчального матеріалу, розміщую відеозаписи, у розділі «Хімікус-Цікавікус» пропоную учням розв’язати цікаві завдання, а у  розділі «Музей фактів» наводжу цікаві факти з історії хімії. Все це зберігаю в медіатеці. А ще можна запропонувати дітям зробити це самостійно.

 Соціальні медіа. Соціальні мережі використовую в навчанні. Наприклад, щоб дати

школярам додаткове домашнє завдання, підготувати проект, зробити якісь нагадування,прослухати лекцію або  переглянути  відео з You Tube, відеоролик.

 Ведення блога й відеоблогінг. Виконуючи певне завдання, реалізовуючи проект, діти завжди хочуть знати, чому й навіщо вони це роблять, і тепер я можу відповісти, що миплануємо розмістити це на сайті в Інтернеті, щоб поділитися нашими досягненнями з учнями Київської школи, а, можливо, і з школярами, що проживають в Польщі, а це дуже

 мотивує роботу учнів. Учні з великим задоволенням виконують завдання із блогу, адже відтепер їх домашня робота  видна великій кількості людей, а не тільки їм та їхнім батькам.

Ігрофікація.Однією із найзахоплюючих ідей, що ґрунтується на використанні сучасних інформаційних технологій, стала ігрофікація навчання. Ігрофікація використовує підходи, характерні для комп’ютерних ігор, таких звичних і улюблених для більшості дітей. Ігрофікація робить роботу на уроці і дома більш приємною  і  захоплюючою, адже  у  грі зосереджено безліч точок мотивації  - змагальність,  призові  стимули, логіка подолання перешкод. Окуляри, медалі, зірочки та інші атрибути віртуальних перемог, служать формою заохочення: ти набрав дві зірочки, а він – три. Медалі, бали - все, що завгодно, головне  виграти. Гра оживляє рутину. При цьому в освітньому плані не має значення, як навчається дитина. Засоби технології ігрофікації допомогають школярам перейти із категорії «Зневірені» та «Невпевнені» у категорію «Впевнені» та «Надійні».

 Головна перевага ігрофікації полягає в тому, що змагальний характер  підвищує  загальний рівень якості та швидкості роботи. 

Якщо  соціальна мережа  -  це платформа для спілкування, то ігрофікація  -  інфраструктура для впливу. Ігрові методики дозволяють м'яко  впливати на  потреби вчителя, спрямовуючи  поведінку учня в необхідне для навчання русло. Ігрофікація - найпотужніший сучасний інструмент для підвищення мотивації, лояльності, залученості учні до навчального процесу. 

Не секрет, що освіта стає неефективною, нудною і довготривалою, тож ігрофікація  оживляє  її  за допомогою Інтернету  та  сучасних мультимедійних технологій.

Діти з азартом можуть займатися хоч до четвертої ранку у своєму прагненні просуватисьдо тих пір, доки не перейдуть на наступний рівень. Це й є те нововведення, яке ми повинні сьогодні активно принести у клас.